Сценарій свята, присвяченого Дню літньої людини

Оформлення: Зал для глядачів. Праворуч, у куті сцени, куточок парку, клумби із квітами, вигородка альтанки, в альтанці столик й ослін, біля альтанки акація (квіти затемнені, їх не видно).
До початку свята в залі для глядачів звучать пісні минулих років (М. Бернес, Л. Утьосов, М. Мордасова й ін.).

1. Пролог - "вітання"
Звучить сигнал до початку свята - фанфари.
Ведуча:      Здрастуйте! Добридень! Найдорожчі, самі улюблені, самі шановні люди! Люди старшого покоління! У нашому будинку - свято, свято для вас! Щастя вам, здоров'я й багато, багато радісних днів. Нам дуже хочеться, щоб ви добре відпочили. І за традицією сьогодні у вашу честь співає Хорова капела! (виходять учасники хорової капели). Виконуються три пісні (хорова капела йде).
Поздоровлення від адміністрації й від Ради Ветеранів.

Виходять ведуча з дівчинкою, у дівчинки в руках червона троянда.
ВЕДУЧА:      Дивися, Анечка, яка гарна альтанка. 
ДІВЧИНКА:    Так, дуже гарна.
ВЕДУЧА:       Знаєш, раніше такі альтанки стояли по всьому нашому районі. У парках, садах, у дворах і просто на вулицях. У них зустрічалися друзі, закохані призначали побачення, співалися пісні й звучали вірші:
Я встретил Вас и все былое 
В ожившем сердце ожило, 
Я вспомнил время, время золотое 
И сердцу стало так светло. 
Как поздней осени порою 
Бывают дни, бивает час,
Когда повеет вдруг весною 
И что-то встрепенется в нас!
Так, таке дійсно буває, буває в житті кожного з нас. Коли восени раптом наступає весна, а взимку розпускаються троянди (бере троянду в дівчинки) - символ вірності й любові!
ДІВЧИНКА:    А коли ж таке трапляється?
ВЕДУЧА:      Таке трапляється, копи людина любить. Адже любов і життя нероздільні. Від народження й до глибокої старості ми любимо. Спочатку - батьків, близьких, потім своїх наречених й, нарешті, своє майбутнє - дітей й онуків. І зберігається ця любов у наших маленьких шкатулочках щастя, у наших серцях.
АНЯ:          А я знаю пісню про шкатулочку.
ВЕДУЧА:      Правда? Може ти нам її проспіваєш?
ДІВЧИНКА:    Проспіваю (співає пісню). (Під час виконання пісні ведуча знаходить в альтанці стару скриньку, дівчинка підходить до ведучої).
ДІВЧИНКА:    Ой, що це? 
ВЕДУЧА:      Якась стара шкатулочка. Як ти думаєш, що могло б у ній зберігатися? 
ДІВЧИНКА:    Ну, я не знаю, напевно що-небудь таке, що пов'язане зі спогадами. 
ВЕДУЧА:      Давай спробуємо неї відкрити, може, вона повідає що-небудь цікаве? 
ДІВЧИНКА:    Давайте! (Відкриває скриньку, лунає чарівна мелодія, мигає світло, дівчинка тікає за лаштунки).
ВЕДУЧА:       Здається, чудеса починаються (повертається), Аня зникла, (звучить фонограма - "спів птахів"), птахи співали, (висвітлюються квіти на акації), акація зацвіла!!! Але за вікном осінь, а до нас, схоже, прийшла весна?! (Звучить фонограма пісні "Білої акації грона запашні"). 
ВЕДУЧА:      Весна, весна нашої молодості, весна наших спогадів!

ЕПІЗОД №1. "ЗУСТРІЧ".
ВЕДУЧА:      (на тлі мелодії) Сад було вмито весь весняними зливами... Знаєте, от у таку ж весняну пору, під теплим дощем, 33 роки тому вперше зустрілися двоє - він і вона... (Дівчинка виводить через лаштунки чоловіка й жінки Михєєвих).
ВЕДУЧА:      Знайомте! Олена Євгенівна й Володимир Степанович Михєєви! Проходите, будь ласка, у нашу альтанку спогадів. (Усе сідають в альтанці).
ВЕДУЧА:      Хочете вірте, а хочете ні, але в цієї пари любов почалася з першого погляду. Розповідайте нам, як це було? (Чоловік і жінка Михєєви розповідають про свою зустріч, про перші дні знайомства, про пригоду на озері, що і послужило початком їхнього сімейного життя; завдяки рішучості Олени Євгенівни вдалося уникнути аварії й благополучно причалити до берега).
ВЕДУЧА      Так виходить, можна сказати, що цей благополучний причал
став вашим причалом на все життя? Як видумаєте, у чому секрет довголіття любові? (чоловік і жінка відповідають на питання провідної). 
ВЕДУЧА:      Спасибі вам за цікаву розповідь і за чудовий приклад для наслідування. Бажаємо вам ще багато щасливих радісного років. (Вручається троянда й подарунок).
Виконуються концертні номери для чоловіка й жінки Михєєвих, для всіх гостей
свята.

ЕПИЗОД №2. "ЯК МОЛОДІ МИ БУЛИ..." (звучить фонограма "Біла акація").
ВЕДУЧА: "Боже, якими ми були наївними, які ж ми молоді були тоді..." Так, це дійсно був особливий час. Ми були повні сил й енергії. Нам хотілося любити й бути улюбленими, хотілися радості й спілкування один з одним. А як же в ті часи знайомилися молоді люди, як зустрічалися й проводили час? Ганна Миколаївна й Василь Михайлович Лухіни? Просимо вас, проходите сюди до нас в альтанку.
(Герої проходять н сцену, сідають на ослін).
ВЕДУЧА:      Ганна Миколаївна' Розповідайте, де ж зустрічалися із друзями, як проводили свята? (Герої розповідають про вечірки, танці й пісні під баян. Як познайомилися на одній з таких вечірок).
ВЕДУЧА:      Як ви згадуєте про тім часі, зі смутком, з жалем або із вдячністю?
(Герої розповідають).
ВЕДУЧА:      Дякуємо за цікаву розповідь. (Вручається червона троянда й подарунок). Для вас звучать сьогодні пісні. Концертні номери.