Кум М (заходить, стукає у двері) – Дай вам Боже здоров'я, куме! (чоломкаються) Кум П – І вам, куме, здоровлячка! Кум М - А що там у вас розляглося біля порога? Кум П - А то мій злий собацюра. Кум М - Тю!! Так я ж об нього ноги витер! Кум П – А ви, куме, їсти хочете? Кум М - Хочу! Аж на очі не бачу. Кум П - Добре, але для початку води напийтеся. Та гарно, гарно пийте, що тої склянки, треба з десяток випити. (Кум п’є воду). Ну що, куме, а тепер уже й до трапези? Кум М - Та вже щось і того, не дуже й охота... Кум П - Ну, так моя розумна голова й думала - ви ж насправді пити хотіли!!! Кум М – А чи ви чули, куме, що від сала заводиться в голові склероз?! Кум П – Ага, я й думаю, коли зранку сальця з'їм, то цілий день не пам’ятаю, що їсти хочеться… Кум М – Та що українцю, як-то казали німці, гут, то свині - смерть! Кум П - Куме! Кум М - Шо?! Кум П - А чому американців аж на місяць було затаскало, а ми ще там не були?! Кум М - А хто вам таку придибенцію сказав? Кум П - Та я фотографію бачив: "Американці на місяці". Кум М - А ви знаєте, хто їх фотографував? Кум П - Ні Кум М - Отож… Кум П - Куме, а ви ще працюєте у пожежній бригаді? Кум М - Ще, куме, працюю. Кум П - Ну і як робота? Кум М – Та як вам , куме, сказати? Бригадир наш толковий. І команда непогана, й зарплата людська, а коли вже, куме, пожежа почнеться, то хоч з роботи звільняйся!!! Кум П - Куме! Позичити п’ять гривень зможете? Кум М - А чого ж! Хіба то проблема? Ось тільки повернусь з Берліну і позичу. Геть і десять! Кум П - Куме! Ви що, до німців збираєтеся? Кум М - І не думав! Кум П - Куме, а що це ви робили у мене у коморі? Кум М – Та те-є, ховався від ваших собак! Кум П - А чого вся пика у сметанi? Кум М- Та ото ж... Поки, думаю, не покусали, то хоч вуса вмочу. Кум П- Микола, а ваша корова сигарети курить? Кум М - Ні. Кум П – а теля? Кум М – теж ні… Кум П – а свині? Кум М – та зроду! А чого ви причепилися? Кум П - Ну, знаття, тоді у вас хлів горить... Кум М - Ой лишенько! (утікає)
| 
