Сценарій шкільного свята на День вчителя «Вони хороші»

(Звучить мелодія пісні з репертуару Алли Пугачової «Куда уходит детство». На сцену виходять учасники дійства -учні початкових та випускних класів).

Учень 1. Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трошки більше забутої радості.

Учениця 2. Вони високі і можуть дістати книгу з верхньої полиці.

Учениця 1. Вони сильні і можуть підняти нас на руки.

Учень 2. Одного разу вони обов'язково зрозуміють, що кращих за нас немає.

Учень 3. У них є принципи.

Учениця 3. Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки.

Учениця 4. Вони віддають нам свої найцікавіші книги.

Учень 4. Вони відгадують наші мрії.

Учениця 5. Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра.

Учень 5. Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо.

Учень 6. Коли вони кажуть: «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо.

Учениця 7. Вони ховають очі, коли не можуть з нами залишатися.

Учень 7. Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.

Учениця 6. Вони кладуть нам руки на плечі.

Учень 8. Вони з маніакальною наполегливістю прагнуть все робити замість нас, хоча уже давно не розуміють навіщо.

Учениця 8. У них з очей течуть сльози, коли дме вітер.

Учень 9. Вони хочуть мати наші фотографії.

Учень 10. Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе.

Учениця 9. Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать.

Учениця 10. Вони краще нас знають: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов'язково до них повернемося.

Учениця 1. Вони не помічають наших підфарбованих губів.

Учень 1. Вони роблять вигляд, що їм подобається свято «Першого дзвоника».

Учень 2. Вони думають не тільки про школу.

Учениця 2. У глибині душі вони вміють прогулювати уроки.

Учень 3. Вони відрізняють Мадонну від Марадони.

Учениця 3. Вони запросто можуть признатися собі в тому, що єдина мета в їхньому житті - навчати нас.

Учениця 4. Вони розповідають нам казки.

Учениця 5. Вони думають, що наші домашні завдання бувають складними тільки тоді, коли вони поруч.

Учень 4. Вони не хочуть бути подібними на нас, а ми на них - хочемо.

Учень 5. Вони слухають, коли ми кажемо їм: «Послухайте!»

Учень 6. Вони мовчать, коли ми кричимо.

Учениця 6. Коли ми йдемо, вони залишаються.

Учень 7. Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них.

Учениця 1. Вони роблять усе, щоб ми ними гордилися.

Найменша учениця. Вони хороші.

(Діти співають на мотив романсу «Господа юнкера»).

I.

Дорогі вчителі!

Скільки сонячних літ

Ви вели нас до храму науки!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І цілуєм святі ваші руки!

II.

Дорогі вчителі!

До небес від Землі

Ви уміли серця піднімати!

Дорогі вчителі!

Шлем земний вам уклін

І бажаєм щасливого свята!

III.

Дорогі вчителі

На пташинім крилі

Ви несли нас у казку крізь будень!

Дорогі вчителі,

Шлем земний вам уклін

І безмежно, довірливо любим!

Учень 6.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

Мить, коли учитель-математик

Каже: «Піднімайсь! До дошки йди!»

Учениця 6.

Мить, коли окрилений філолог

Прорікає: «Пишемо диктант!»

А рішучий завуч б'є на сполох;

«Кинь шпаргалку! Розвивай талант!»

Учениця 7.

Мить, коли усміхнений директор

На контрольну радісно спішить,

А галантний дядечко-інспектор